Операція «Карфаген» : які наслідки матиме корупція в ОГПУ?.

Операція «Карфаген» : які наслідки матиме корупція в ОГПУ?. Генеральний прокурор України Руслан Кравченко пізно увечері понеділка, 7 вересня, повідомив, що подав заяву про відставку на тлі резонансної операції "Карфаген" у межах якої ведеться розслідування можливої причетності чільних посадовців до корупційних схем. Хоча ще у понеділок зранку він запевняв, що "сам заяву не писатиме". Формально до самого Кравченка юридичних претензій поки немає, а от його заступник вже сидить під вартою. Чи був політичний вибір у генпрокурора і які наслідки справа "Карфаген" матиме для України - в матеріалі DW. Що відомо про "Карфаген" Спецоперацію під назвою "Карфаген" антикорупційні органи - НАБУ та САП - оголосили 4 вересня. За версією слідства, в Офісі генерального прокурора України (ОГПУ) діяла злочинна організація, причетна до прикриття шахрайських кол-центрів і легалізації майна. Слідчі дії проводили, зокрема, у службових приміщеннях ОГПУ. Ключовою фігурою слідство називає заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву, якого на аудіозаписах фігуранти називають "Канцлером". Його затримали в центрі Львова, а згодом Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відправив під варту із заставою 120 мільйонів гривень. За версією правоохоронців, саме він у середині 2025 року створив і очолив злочинну організацію, причетну до прикриття шахрайських кол-центрів і легалізації майна. За даними слідства, йдеться про легалізацію 41,7 мільйона гривень за час роботи Кропиви в ОГПУ та ще 48,2 мільйона гривень - за час його роботи в Одеській ОВА, пише платформа "ВАКС вирішив", Разом з ним у справі фігурують ще кілька осіб під конспіративними псевдонімами - зокрема співмешканка Кропиви Єлизавета Івахненко, відома як "Муза". Суд обрав їй запобіжний захід із заставою у 20 мільйонів гривень. Під варту відправили і водія Кропиви - Сергія Куцого. У матеріалах він фігурує під псевдонімом "Камрад", і, за версією слідства, через нього та його родичів легалізовували кошти. Також під варту відправили довірену особу й родича "Канцлера" Олександра Дидича, якого підозрюють у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Усі фігуранти справи свою провину заперечують, а їхні адвокати вже заявили про намір оскаржувати рішення суду. При цьому слідство стверджує, що Кропива не просто прикривав кол-центри, а й був близький до очільника ОГПУ. За версією САП, Кропива організовував ремонт у будинку Кравченка в Козині на Київщині, допомагав оформити американську візу дружині генпрокурора та влаштовував святкування його дня народження в Мадриді. Сам генпрокурор прокоментував ситуацію з обшуками в ОГПУ лише 6 вересня - через два дні після обшуків. Він спростував інформацію про отримання візи до США, і підтвердив проживання у будинку площею 280 квадратних метрів. За словами Кравченка, він орендує будинок, а з Кропивою обговорювалися роботи майстрів, сигналізація та техніка. У розмовах фігурантів справи "Карфаген" Кропива також згадує керівника, якого називає "Андрійовичем" та "шефом". Керівником Кропиви якраз був Кравченко Руслан Андрійович. Втім, хто саме стоїть за цим псевдонімом, ще належить довести. Прямих доказів причетності самого Кравченка до діяльності кол-центрів чи отримання від них вигоди в матеріалах справи наразі немає. Від "не бачу підстав" до заяви про відставку Кравченко категорично відкинув свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів та їх легалізації. "Твердження антикорупційних органів про мою причетність до отримання коштів від незаконних колцентрів та їх легалізації не має жодного підтвердження. Розмови це просто розмови", - написав він у Telegram 6 вересня. Ба більше, вранці 7 вересня Кравченко публічно виключав можливість відставки за власним бажанням, наголошуючи, що "крапку ставить суд, а не детектив чи слідчий". Ситуація змінилася того ж дня увечері. Як пише видання "Українська правда" з посиланням на джерела в політичних колах, президент України Володимир Зеленський та голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія провели зустріч із Кравченком. Подробиці цієї зустрічі невідомі, оскільки офіційно повідомляли про зустріч. Втім, того ж дня Кравченко оголосив про відставку, назвавши це "політичним рішенням", яке ухвалив свідомо. "Не хочу, щоб посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння. Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною", - написав він у Facebook. Формально відставка ще потребує згоди Верховної Ради, оскільки саме парламент за поданням президента ухвалює рішення про звільнення генерального прокурора. Запізніла відставка Рішення про відставку запізніле, впевнений доцент Київського національного університету імені Шевченка, політолог Ігор Рейтерович. "Очевидно, що Кравченку треба було робити це в перший день, коли з'явилася інформація про затриманих. Ця ситуація завдає шкоди самому ОГПУ, а не лише Кравченку", - каже він у розмові з DW. Політолог переконаний, що ініціатива відставки йшла саме від Володимира Зеленського. "Президент хотів зробити це від початку справи, але кажуть, що потім його переконали трохи почекати. Як бачимо, ці очікування утвердили його в позиції, що відставка необхідна", - каже Рейтерович. Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко має схожу думку: "Зеленського роздратувала ця ситуація. І так купа проблем у президента, зокрема справа "Форест Гамп", і протистояння СБУ з ГУР. З іншого боку йдеться про політичну відповідальність, коли у тебе під носом твої підлеглі займалися ганебною практикою. Тому керівник несе за це відповідальність. З точки зору демократичних норм і практик звільнення після такого є абсолютно нормальним", - зауважує DW політолог. Потенційні наслідки для президента Опитані DW експерти кажуть, що ситуація вже має негативні наслідки для президента. "Відставка генпрокурора - подія політична, яка послаблює президента. Для опозиції, для тих, хто критично ставиться Зеленського, це ще один привід для критики", - міркує Фесенко. Додаткова складність для Зеленського, на думку політолога, потреба шукати нового генерального прокурора. "Потрібна людина, яка не причетна до цього скандалу, і в той же час на яку президент може покладатися. А кого призначати? Давно розглядається нардеп від "Слуги народу" Сергій Іонушас (голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності - Ред. )", - каже Фесенко. ОГПУ була і є стримуючим чинником для НАБУ в різних антикорупційних розслідуваннях, зауважує політолог. "Прокуратура через суди може давати дозвіл за стеження. І разом з СБУ могли впливати на НАБУ або проводити контратаки. Тому Зеленський дуже покладається на ОГПУ", - переконаний Фесенко. Рейтерович також наголошує, що генпрокурор є одним із запобіжників для стримування антикорупційних органів. "Крім того, ОГПУ можна використовувати для тиску на опонентів. Але треба мати свою людину", - каже він. Тим часом, як пише "Українська правда", посилаючись на джерела у правоохоронних органах, під час обшуків у першої заступниці генпрокурора Руслана Кравченка Марії Вдовиченко, яка досі залишається на своїй посаді, знайшли матеріали, що свідчать про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими. Співрозмовники УП в органах прокуратури стверджують, що 7 вересня отримали розпорядження "систематизувати всі наявні матеріали" щодо НАБУ та САП. Удар по репутації держави? Активіст, правозахисник та ветеран російсько-української війни Олег Симороз переконаний, що на тлі скандалів у ОГПУ та Офісі президента Зеленський має переглянути людей у своїй команді. "Можливо, треба взяти людей, яким довіряє суспільство - громадський сектор, експерти, науковці. Зробити ставку на цих людей, але вони будуть неручні, не будуть командою президента", - міркує він. На думку Симороза, Зеленський зробив ставку на відвертих корупціонерів. "На жаль, це послабить нашу країну, не просто Зеленського і його репутацію. Від цього постраждає моя країна, наприклад на перемовинах з американськими партнерами. Якщо Зеленський декларує, що він б'ється проти Росії, і ми не будемо програвати, то треба відповідати цим заявам. Корупціонери - це шлях до капітуляції", - наголошує активіст. Своєю чергою Рейтерович також наголошує на необхідності переформатування кадрів у владі, оскільки корупційні скандали мають негативний іміджевий репутаційний вплив на Україну. "Ніхто від України не відвернеться, це очевидно. Але партнери собі роблять висновки, що треба більш детально перевіряти певні речі, в тому числі, щодо виділення коштів", - каже політолог. Водночас Фесенко вказує на парадокс, який виникає під час корупційних скандалів. "З одного боку, це демонстрація масштабної, активної роботи антикорупційних органів, що є позитивною тенденцією. І наші партнери, в першу чергу, європейські відзначають це. Інша річ, ці викриття створюють інформаційний і психологічний ефект тотальної корупції. І, на жаль, такі факти наші опоненти, критики допомоги України, можуть використовувати в своїх інтересах", - резюмує експерт. Читайте також: Операція "Карфаген": як НАБУ викрило "Канцлера" та його "Музу" СУМИ GO Офіційний канал проєкту SUMY GO https://tgch.nl/sumygo Трамвай Журнал про Київ - новини, події, надзвичайні ситуації - все про життя столиці в режимі реального часу https://tgch.nl/tramnews