Освітні результати українських школярів: аналіз досягнень

Освітні досягнення українських школярів у 2025 році не погіршилися порівняно з попереднім періодом, проте повернення до показників, які були до 2018 року, поки не відбулося. За підсумками міжнародного дослідження якості освіти PISA, втрати, яких зазнала українська освіта в попередні роки, залишаються невідновленими. Про це розповідає Finway Структура балів і масштаби освітньої проблеми Згідно з результатами PISA, у 2025 році українські школярі набрали 448 балів із природничих наук, 431 – із математики та 418 – із читання. Усі ці показники не змінилися статистично значущим чином із 2022 року, що свідчить про стабілізацію, але не про подолання попереднього падіння. Водночас ключова проблема не лише у середніх балах, а й у частці підлітків, які не досягають базового (другого) рівня знань. Так, 46% школярів не впоралися з базовим рівнем математики, 45% – з читання, а 35% – із природничих наук. У сумі 56,4% українських підлітків мають низький результат хоча б із одного предмета, а майже третина не долає мінімальний поріг одразу у всіх трьох сферах. Це свідчить, що значна частина учнів не може застосувати базові знання на практиці. "Майже третина не долає базовий поріг одразу у всіх трьох сферах. Фактично це означає, що для значної частини школярів головним викликом залишається не складна академічна програма, а здатність застосовувати фундаментальні знання на практиці". Динаміка читацької грамотності та освітня нерівність Найбільше занепокоєння викликає падіння рівня читацької грамотності. Якщо у 2018 році цей показник становив 466 балів, то у 2022 році – 427, а у 2025 році – вже 418. За сім років зменшення склало 48 балів, що є найбільшим серед усіх напрямів оцінювання. PISA оцінює не лише здатність прочитати текст, а й уміння знаходити, аналізувати, інтерпретувати інформацію та використовувати її для розв'язання практичних завдань. Тому слабкі результати з читання впливають на загальні можливості учнів самостійно навчатися та працювати з інформацією. Ще однією суттєвою проблемою є нерівність між учнями залежно від місця проживання. Діти з міст мають суттєву перевагу над ровесниками із сільської місцевості – розрив у досягненнях еквівалентний майже трьом рокам навчання. Зокрема, базового рівня читання досягають 59% міських школярів і лише 41% сільських учнів. Дослідження проводилося в умовах повномасштабної війни. У ньому взяли участь 8962 підлітки з 17 регіонів, але частина територій не змогла долучитися через безпекові обмеження. Це означає, що результати не можна автоматично поширювати на всю країну. Здобуття освіти нинішніми підлітками відбувалося в умовах пандемії, масових дистанційних уроків, повітряних тривог, перебоїв з електропостачанням та інтернетом, а також частих змін місця проживання. Виклики та перспективи для української освіти Хоча результати PISA-2025 свідчать про завершення найгіршої фази падіння, повернення до попереднього рівня ще не відбулося. Відтепер завдання полягає у зменшенні частки учнів із низькими базовими знаннями, подоланні освітньої нерівності та підвищенні рівня читацької грамотності. Саме ці напрямки стануть визначальними для відновлення та розвитку системи освіти в Україні. Варто зазначити, що сучасні випускники шкіл стикаються із серйозними викликами під час вибору майбутньої професії. На їхні рішення одночасно впливають війна, стрімкий розвиток штучного інтелекту, трансформації ринку праці та економічна невизначеність.