Експерт розповів про наслідки ударів РФ по фармацевтичних складах та чи буде дефіцит ліків

Удари Росії по складах із лікарськими засобами є критичними для фармацевтичного ринку України, а збитків завдано вже на мільярди гривень. Водночас говорити про те, що пацієнти залишаться без ліків, наразі підстав немає. Про це в етері Громадського радіо розповів Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор фармацевтичних наук, заслужений працівник фармації України. За його словами, нинішні атаки створюють не лише проблему фізичної втрати препаратів, а й питання компенсації збитків між виробниками та дистриб'юторами. «Насправді ці удари досить критичні. Не можна сказати, що вони абсолютно такі, що пацієнти зовсім залишаться без ліків, але тут же втручається фінансова складова. Коли виникає спір, хто буде компенсувати ці удари. Минулого разу восени, коли були удари по «Оптимі» і по інших, все-таки наші виробники зібралися і майже все компенсували. Але тоді йшлося про сотні мільйонів, а зараз цифри йдуть на мільярди», — сказав Косяченко. Він зазначив, що вимога до виробників компенсувати дистриб'юторам усі втрати не є однозначно справедливою. Оскільки фармацевтичні компанії також зазнавали значних збитків через російські атаки. «Тому насправді це дуже складна проблема. Мені здається, що не зовсім праві оптовики в тому, що треба від виробників, щоб вони компенсували. Адже виробники також свого часу понесли втрати. Були удари по складах і «Фармака», і «Косумфарми», і ще інших заводів, виробників лікарських засобів, «Асіно», ще багато. Тому тут питання з двох боків. Тут треба знаходити середнє рішення, в тому числі і за участю держави. Тому що самі виробники не витягнуть. Якщо великі виробники ще зможуть протриматись, то малі виробники просто закриються», — наголосив експерт. Косяченко також звернув увагу на залежність виробників від великих фармацевтичних дистриб'юторів. За його словами, серед ключових компаній — «БДМ», «Опті», «Фармастор» та «Вента». ««Вента» останнім часом набрала потужності. А то до того було взагалі тільки два таких великих дистриб'ютори, які займали практично монопольне становище. Але ми розуміємо, що завдяки тому, що їх так мало, виходить, що виробники дуже залежні від них», — пояснив він. За словами експерта, припинення роботи великих дистриб'юторів може призвести до проблем із доставкою препаратів до аптек. Адже виробникам доведеться самостійно вибудовувати логістику. «Якщо зараз скажуть дистриб'юторам, що ми просто перестанемо возити, то виробникам треба буде будувати власну логістику. А якщо вони будуть будувати власну логістику, відповідно, буде втрачений час, і ліки не дійдуть вчасно до пацієнтів», — сказав Косяченко. Водночас експерт закликав не панікувати через можливий дефіцит ліків. Він зазначив, що значна частина препаратів, які купують в Україні, виробляється всередині країни. «Хочу заспокоїти, тому що, дивлячись на цифри, приблизно 70% лікарських засобів, які купують в Україні в упаковках, — це лікарські засоби українських виробників. Українські виробники не зупинилися. Якщо проблема з дистрибуцією, проблема з логістикою може бути, то лікарські засоби є», — зазначив він. За його словами, ризики передусім стосуються людей, які користуються імпортними препаратами. Водночас частину таких ліків можна замінити препаратами українського виробництва з тією самою міжнародною непатентованою назвою. «Безумовно, під ризик потрапляють ті, хто лікарські засоби імпортного виробництва приймають. Але їх також можна замінити українськими ліками з такою самою міжнародною непатентованою назвою. Треба звернутися до лікаря чи фармацевта в аптеці — вони підкажуть, якими замінити», — сказав Косяченко. Водночас він застеріг, що така заміна не завжди можлива, зокрема для інноваційних препаратів. «Але якщо це лікарські засоби інноваційні, особливо онкологічні, особливо від рідкісних захворювань, особливо ще препарати, які потребують постійного вживання, — ті самі імпортні інсуліни, тут є ризики. І мені здається, треба звертатися до донорів світових, до Всесвітньої організації охорони здоров'я, незважаючи на те, що їхній склад також постраждав», — наголосив експерт. Він додав, що міжнародні організації та донори вже допомагали країнам долати подібні проблеми. «Так виходили з цієї ситуації завдяки донорам, завдяки міжнародним організаціям. Які намагалися не залишити пацієнтів у будь-якій країні, не тільки в нашій, не залишити без необхідних їм лікарських засобів. Тому тут певний ризик є, але я не думаю, що він настільки критичний, що не буде чим лікуватися», — сказав Косяченко. Окремо Косяченко пояснив, що система розрахунків між виробниками, дистриб'юторами та аптеками також впливає на те, хто фактично несе фінансові втрати після знищення складу. «Коли відбувається оплата, насправді виробники дають досить велику відстрочку. Виробники дають велику — місяць, три місяці — відстрочку через дистриб'ютора для аптек. Тобто ніхто не платить наперед за лікарські засоби. Виробники випустили, відпустили дистриб'ютору, дистриб'ютор розвіз, і гроші збирають тільки потім», — пояснив він. На його думку, тому в багатьох випадках першочергово втрати виникають саме у виробника. Тому ці процеси потрібно унормовувати та упорядковувати. Він запропонував не концентрувати великі обсяги медикаментів на окремих складах. «Я би пропонував, що потрібно розпорошувати лікарські засоби, щоб вони не були в одному місці — як і на складах виробників, так і на складах великих дистриб'юторів. В них є багато складів по Україні, хай би вони розвозили швидше», — сказав Косяченко. Крім того, він вважає, що аптеки могли б зберігати більші запаси препаратів. «І взагалі я вважаю, що аптеки нарешті повинні перестати бути магазинами і також надати свої площі для лікарських засобів. Щоб брати замовлення не на тиждень, не на два, а хоча б на місяць. Тому що аптек дуже багато у нас в Україні, і це взагалі було б таке розпорошування по всій країні. Є механізми, просто треба всім зібратися, за участю держави прийняти рішення. Плюс держава повинна формувати, безумовно, якийсь критичний запас дефіцитних ліків», — наголосив він. Косяченко також пояснив, що завдяки цифровізації фармацевтичного ринку можна встановити, які саме препарати були на знищеному складі. «Ви розумієте, у всіх вже зараз ми такі цифровізовані, що у всіх є ці бази даних. І вони не зберігаються прямо на складі, вони зберігаються чи в хмарі, чи ще десь. Тому я впевнений, що можна з'ясувати, які лікарські засоби були на цьому складі. Якщо вони згоріли, то ти їх в обіг знову не вернеш. Тому що завжди можна по серії лікарського засобу визначити, чи був він знищений, чи не був знищений», — розповів експерт. Він додав, що найближчим часом можливості контролю за рухом медикаментів мають розширитися. «Ринок лікарських засобів досить цифровізований, і завжди можна практично кожну упаковку відстежити. Поки не кожну, але дуже багато чого можна відстежити. А скоро буде 2D-кодування, де кожну упаковку можна буде відстежити аж до кінцевого споживача. Так що не думаю, що тут когось хтось обмане, як то кажуть, і це вдасться. Це все можна вияснити», — зазначив Косяченко. Експерт також припускає, що наслідки знищення фармацевтичних запасів можуть у перспективі позначитися на цінах. «Насправді мій досвід говорить про те, що здорожчання буде і так. Тому що є об'єктивні моменти здорожчання — електроенергія, енергоносії, інфляція відбувається. Лікарські засоби потихеньку завжди дорожчають. Вони дорожчають повільніше, ніж вся продукція. Але все одно ці об'єктивні чинники впливають», — сказав Косяченко. За його словами, додаткові втрати фармацевтичного сектору також можуть зрештою позначитися на споживачах. Він окремо звернув увагу на проблему імпортних препаратів, які зберігалися на складах, що відповідали європейським стандартам. «Я говорив за те, що імпортні лікарські засоби, особливо онкологічні, особливо ті, що потребують спеціального зберігання. Тому що склад «Біокон» відповідав усім європейським вимогам. Тому там багато європейських виробників зберігали лікарські засоби, а ці лікарські засоби, багато з них потребують спеціальних умов зберігання і таке інше», — пояснив Косяченко. За його словами, відновлення поставок таких препаратів може потребувати часу, оскільки необхідно знайти відповідні склади та обладнання. «Сьогодні треба знайти склади спеціальні, які будуть зі спеціальним обладнанням, в тому числі з холодильним обладнанням, якщо це інсуліни чи, можливо, вакцини якісь і все таке інше. Тому тут можливі якісь затримки. Не можу сказати, що по українських ліках буде дуже велика затримка, тому що наші виробництва працюють, і слава Богу, що у нас є таке потужне фармацевтичне виробництво», — сказав Косяченко. Він порадив не створювати ажіотажу в аптеках і не скуповувати медикаменти у великих кількостях. «Моя порада — завжди мати в сьогоднішніх умовах домашню аптечку, але не переборщувати. Тобто треба взяти рівно стільки, скільки потрібно, і це вже повинно бути. Я би не рекомендував бігти в аптеку і скуповувати все. Тобто якщо потрібно, то треба купити на певний період — два-три тижні, ну, можливо, місячний запас хронічно хворим. Можливо, навіть трошки довший запас брати. Але пересічному громадянину, який не хворіє зараз, не потрібно бігти в аптеку. Потрібно стільки, скільки йому потрібно для життя», — додав він. Косяченко також зазначив, що після відновлення поставок імпортних препаратів проблем із їхньою участю в державних програмах не повинно виникнути. «Українські лікарські засоби, думаю, ніякого дефіциту не виникне. А враховуючи, що всі лікарські засоби за державними програмами виписуються за міжнародними непатентованими назвами і вони компенсуються певною сумою. Українські виробники, українські лікарські засоби будуть вигідніші в ситуації. Імпортних просто може не бути. Але вони також входять у ці програми, з певною доплатою більшість. І коли вони з'являться, знову не буде ніяких проблем», — підсумував експерт. При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов'язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту