Майже половина не знає базової математики: що відбувається з школярами

Майже половина українських п'ятнадцятирічних не досягає базового рівня з математики, а частка найсильніших учнів утричі менша за середню в ОЕСР — водночас пропуски занять зросли більш ніж удвічі за три роки. Про це повідомляє Київська школа економіки. Скільки українських учнів взяли участь у дослідженні PISA-2025 Організація економічного співробітництва та розвитку сьогодні оприлюднила перший том результатів PISA-2025 — міжнародного дослідження, яке вимірює, як п'ятнадцятирічні учні застосовують знання з природничих наук, математики й читання. Україна брала участь утретє, після 2018 і 2022 років. Дослідження охопило 7105 учнів у 294 закладах освіти; ці учні представляють близько 256 тисяч п'ятнадцятирічних у сімнадцяти з двадцяти семи регіонів країни. Десять юрисдикцій — зокрема Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Луганська області, Крим і Севастополь — не були охоплені через російську збройну агресію. Скільки українських школярів досягли базового рівня з математики ОЕСР фіксує, що середні результати в охоплених українських регіонах із математики, читання та природничих наук залишилися приблизно на рівні 2022 року. Розрив між найсильнішими й найслабшими учнями також суттєво не змінився. Для порівняння: у прес-релізі того самого дня ОЕСР повідомляє про помітне зниження результатів із читання та математики в країнах Організації. Показники досягнення базового рівня (Рівень 2+): математика — 54% (в ОЕСР 65%); (в ОЕСР 65%); читання — 55% (в ОЕСР 69%); (в ОЕСР 69%); природничі науки — 65% (в ОЕСР 74%). Найвищих результатів (Рівень 5–6) досягли лише 3% учнів з математики (в ОЕСР 8%), 2% з природничих наук (в ОЕСР 7%) та 1% з читання (в ОЕСР 6%). Базовий рівень із математики означає здатність без прямої підказки побачити математичний зміст простої життєвої ситуації — наприклад, порівняти два маршрути за відстанню. Базовий рівень із читання — визначити головну думку тексту помірної довжини й знайти інформацію за заданими критеріями. Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Наскільки зросли пропуски занять серед українських школярів Помітно змінився не результат тесту, а контакт дитини зі школою. 58% учнів повідомили, що пропустили щонайменше один навчальний день протягом двох тижнів перед тестуванням — у 2022 році таких було лише 25%. Середній показник по ОЕСР становить 22%. Стільки ж — 58% — пропустили щонайменше одне заняття, проти 32% у 2022 році. Дослідження не встановлює причин цих пропусків. Які показники освіти в Україні покращилися Є й позитивна динаміка. Частка учнів у школах, керівники яких повідомляють, що брак навчальних матеріалів заважає викладанню, знизилася з 76% до 61%. Частка тих, хто вважає школу марнуванням часу, зменшилася на 9,4 відсоткового пункта. Українські учні частіше за середнє по ОЕСР повідомляють, що вчитель цікавиться навчанням кожного (75% проти 69%) і дає додаткову допомогу, коли вона потрібна (78% проти 73%). Соціально-економічний розрив у природничих науках становить 66 балів проти 85 у середньому по ОЕСР і залишився стабільним; 15% учнів із найменш сприятливих обставин потрапили до найсильнішої чверті за результатами у своїй країні (в ОЕСР — 12%). Як українські школярі використовують штучний інтелект для навчання Окремий блок дослідження стосується технологій. 54% українських учнів повідомляють, що користуються AI-чатботами для навчання щонайменше раз на тиждень (в ОЕСР — 46%); 43% використовують їх для написання чернеток письмових робіт (в ОЕСР — 29%). Учні проводять із цифровими пристроями в школі 2,7 години на день на навчальні завдання (в ОЕСР — 1,7 години). Заборону на користування телефонами на території школи мають лише 10% українських шкіл проти 49% у середньому по ОЕСР. Що пропонує Київська школа економіки для покращення якості освіти «Найлегше було б сказати, що ми впали. Ми не впали — і це саме та новина, яка має нас непокоїти. Ми втримали рівень, за якого майже половина п'ятнадцятирічних не долає базового порогу з математики, а до найвищих рівнів доходять два-три учні зі ста. Змиритися з таким рівнем — неподобство. Освіта — це захист від ворога, і якщо ми хочемо існувати як нація, якість освіти має стати нашою щоденною відповідальністю, а не темою для розмови раз на три роки», — заявив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. KSE вважає, що відповідь має бути побудована навколо п'яти рішень: Базова грамотність як національна ціль — конкретна вимірювана частка учнів, які долають базовий поріг із математики й читання. Система моніторингу пропусків — школа має вчасно отримувати сигнал про зникнення дитини з навчання, а не в кінці семестру. Час учителя як предмет політики — допомога учневі, який відстав, потребує ресурсу, а не лише доручення. Доступні входи в складне навчання — програми та наставництво для тих, кого олімпіадна система поки не бачить. Навчання працювати зі штучним інтелектом, а не заборона — це має стати частиною програми, оскільки понад половина учнів уже користується чатботами щотижня. KSE готова відповідати за власну частину цієї роботи зі школами, вчителями та іншими університетами і запрошує до співавторства Міністерство освіти і науки, Український центр оцінювання якості освіти, громади, університети та бізнес. Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Головне від The Page Дякуємо, що підписалися на The Page . Буде гаряче! Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали. Я погоджуюсь з політикою конфіденційності Подякувати 🎉 50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH