У ПАР реформа законодавства про видобуток корисних копалин має враховувати не лише правову визначеність для інвесторів, а й права та інтереси громад, яких безпосередньо зачіпає робота шахт і кар'єрів. Таку позицію висловив автор колонки для Daily Maverick, присвяченої критичним мінералам і енергетичному переходу.
Автор погоджується, що стабільні правила, прозоре ліцензування та дієздатні державні інституції потрібні для розвитку видобувної галузі. Водночас він порушує питання, для кого створюють таку визначеність, на яких умовах і якою ціною. На його думку, жителі територій поблизу родовищ також мають отримати гарантії безпечної води, захисту земельних прав, змістовних консультацій і виконання зобов'язань щодо рекультивації після закриття копалень. Соціальні та екологічні витрати
У колонці стверджується, що традиційна фінансова звітність гірничих компаній враховує капітальні витрати, зарплати, електроенергію, транспорт, податки, роялті та виплати акціонерам, але часто не охоплює ширших соціальних і екологічних наслідків видобутку. Серед можливих наслідків автор називає забруднення водоносних горизонтів, втрату сільськогосподарських засобів до існування, респіраторні захворювання через пил, пошкодження будинків вибуховими роботами та небезпеку покинутих хвостосховищ.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
На думку автора, витрати, не відображені у звітності компаній, можуть перекладатися на домогосподарства, муніципалітети, працівників, громади, державний бюджет і довкілля. Він також згадує петицію Mining Affected Communities United in Action та інших організацій до парламенту про «100-річний борг» перед жителями ПАР і довкіллям. Реформа закону про надра
Особливе значення автор надає реформі Закону ПАР про розвиток мінеральних і нафтових ресурсів, відомого як MPRDA. На його переконання, успіх змін не варто оцінювати лише за швидкістю надання прав на видобуток. Реформа, як він вважає, має забезпечити громадам доступ до інформації до ухвалення рішень, захист неформальних прав на землю, реальний вплив консультацій, виконання соціально-трудових планів і належне фінансове забезпечення рекультивації.
Автор також посилається на судову практику у справах Bengwenyama, Maledu, Baleni та Sustaining the Wild Coast, яка, за його оцінкою, дедалі чіткіше визнає громади носіями прав, а не перешкодою для інвесторів. Він наголошує, що видобуток літію, марганцю, кобальту, міді, рідкісноземельних елементів та інших ресурсів для енергетичного переходу може принести користь лише за умови зміни моделі розподілу вигод і відповідальності за наслідки.
Читай нас у Telegram та Sends
Завантажуй наш додаток
(0)Comments