Освітні досягнення українських школярів у 2025 році демонструють стабілізацію після тривалого періоду падіння, зафіксованого між 2018 та 2022 роками. Проте, згідно з останніми даними міжнародного дослідження якості освіти PISA, втрачені у попередні роки позиції поки що не відновлені.
Про це розповідає ProIT
Масштаб проблеми в освітніх результатах
Аналіз результатів PISA-2025 свідчить: Україна набрала 448 балів із природничих наук, 431 – із математики та 418 – із читання. У порівнянні з 2022 роком ці показники не зазнали істотних змін, що свідчить про стабілізацію, але не про повернення до довоєнних рівнів.
Серйозною проблемою залишається значна частка учнів, які не досягають мінімального, другого рівня знань. Зокрема, 46% школярів не долають базовий рівень із математики, 45% – із читання, а 35% – із природничих наук. В цілому 56,4% підлітків мають низький результат хоча б з одного предмета. Майже третина учнів не справляється із базовими завданнями одразу у трьох напрямах, що свідчить про серйозні труднощі у застосуванні базових знань на практиці.
Динаміка читацької грамотності та нерівність
Читацька компетентність залишається найуразливішою. Якщо у 2018 році середній бал з читання становив 466, то у 2022-му – 427, а у 2025-му – вже 418. Падіння за сім років є найбільшим серед основних напрямів дослідження. При цьому PISA оцінює не просто вміння читати, а здатність аналізувати, оцінювати інформацію, робити висновки та використовувати отримані знання для вирішення життєвих завдань.
«Тому слабкі результати з читання є проблемою не лише для гуманітарної освіти. Вони безпосередньо пов'язані зі здатністю школяра самостійно навчатися та працювати з інформацією».
Ще однією глибокою проблемою є нерівність між учнями різних населених пунктів. Розрив у результатах між дітьми з міст та сіл еквівалентний майже трьом рокам навчання. У містах базового рівня з читання досягають 59% учнів, у сільській місцевості – лише 41%.
Вплив війни та нові виклики для системи освіти
Дослідження PISA-2025 відбувалося в умовах повномасштабної війни. Участь у ньому взяли 8962 підлітки з 17 регіонів України, однак не всі території вдалося охопити через безпекові обмеження. Результати, таким чином, не можна автоматично поширювати на всю країну.
Унікальність ситуації полягає в тому, що сучасні школярі навчаються в умовах одночасного впливу наслідків пандемії та війни: дистанційного навчання, повітряних тривог, перебоїв з електроенергією та інтернетом, частих змін місця проживання й перерв у навчальному процесі. При цьому тестування не дозволяє визначити, який саме із цих факторів призвів до освітніх втрат.
Попри те, що найгостріша фаза падіння освітніх результатів, ймовірно, вже позаду, повернення до попередніх рівнів ще не відбулося. Головними завданнями для української освіти тепер є зменшення частки учнів, які не досягають базових компетентностей, подолання нерівностей між різними групами школярів та покращення читацької грамотності. Від того, наскільки ефективно вдасться реалізувати ці цілі, залежить майбутнє української освіти.
Варто зазначити, що випускникам стає дедалі складніше визначитися з майбутньою професією через вплив війни, стрімкий розвиток штучного інтелекту, зміни на ринку праці та економічну невизначеність.
(0)Comments