Шведський ASC 890 — нові очі України: що дає ЗСУ літак дальньої радіолокаційної розвідки

У небі над Україною розпочав чергування літак дальнього радіолокаційного виявлення ASC 890. Військовий експерт Віктор Таран наголошує, що це не кількісне, а якісне вдосконалення ЗСУ — він дає змогу бачити підльоти ворожих ракет та дронів далі й чіткіше. Хоча є й деякі нюанси… В українському небі розпочав чергування літак дальнього радіолокаційного виявлення ASC 890. Що це означає для Сил оборони ? Давайте розбиратися. Уся справа в тому, що наземні радари принципово обмежені кривизною землі, і все, що йде низько, залишається для них невидимим. Саме на цьому й будується російська тактика, коли крилаті ракети та не реактивні "шахеди" прокладають маршрути по річкових долинах і низинах, вигулькуючи перед самою ціллю. Радар, піднятий на висоту, працює інакше. Він дивиться не вбік, а згори вниз, і бачить ці ж самі цілі за сотні кілометрів до того, як вони встигнуть підійти. Для нас це передусім час, тобто зайві хвилини на підйом винищувача, на розгортання вогневих груп і на оповіщення міст. А в протиповітряній обороні час і є тим ресурсом, якого завжди бракує найбільше. Але виявленням його роль не обмежується, бо ASC 890 працює ще й як повітряний командний пункт, передаючи цілісну картину обстановки на F-16 та Mirage 2000 у реальному часі. Це означає, що наш винищувач може йти на завдання з вимкненим власним радаром, залишаючись непоміченим для російських засобів попередження, і водночас отримувати цілевказання ззовні та відпрацьовувати першим. У повітряному бою першим гине той, хто себе виявляє випромінюванням, і тепер наші пілоти отримали перевагу над пілотами країни-терориста. Є й третій ефект. Коли ти заздалегідь бачиш не просто відмітку, а розумієш, що саме до тебе летить, ти значно точніше розподіляєш засоби ураження, збиваючи дешеве дешевим і зберігаючи дорогі зенітні ракети для справді небезпечних цілей. За три роки великої війни ми надто добре навчилися рахувати кожну таку ракету, тому будь-яка економія тут працює на весь фронт. Сказати варто й про обмеження, бо без цього картина буде нечесною. Таких бортів у нас лише два, отже, про цілодобове покриття неба не йдеться. Та й сам літак великий, повільний і надто помітний. А росіяни мають ракети великої дальності, створені саме для полювання на подібні цілі. Через це працювати він буде змушений із глибокого тилу, що звужує глибину огляду над лінією зіткнення. І все ж навіть у такому режимі він не додає нам одну нову одиницю техніки, а помножує ефективність усього, що вже стоїть на озброєнні, від винищувачів до наземних комплексів. Дякуємо Швеції, бо це саме той тип допомоги, який змінює не кількість, а якість нашої оборони. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор. Джерело