Отже, партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) здобула переконливу перемогу на земельних виборах у Саксонії-Ангальт, отримавши 45,5% голосів. При цьому чимало людей, які десятиліттями не ходили на вибори, цього разу взяли участь у голосуванні, підвищивши електоральну активність до 76,5% — найвищого показника з 1990 року. Більшість із тих, хто раніше залишався осторонь політичного життя, проголосували саме за AfD: партія отримала у два з половиною рази більше голосів, ніж п'ять років тому, тоді як показники її головного суперника — Християнсько-демократичного союзу — впали вдвічі. Тепер ця партія має лише 18,5% голосів.
Реклама
Характерно, що партія Сари Вагенкнехт, яка позиціює себе як «нові ліві», отримавши 5,1% голосів, одразу ж запропонувала себе в партнери AfD під час формування уряду Саксонії-Ангальт. Ох уже ці ультраліві та ультраправі — відмінності між ними існують лише для дурнів. А спільне — дуже суттєве.
Обидві політичні сили повністю відкидають моральні мотиви у своїй діяльності й апелюють до егоїстичних інтересів громадян. Не хочеш витрачати гроші на інших — нужденних людей чи країни, що зазнали агресії, — голосуй за нас. Ти не несеш відповідальності за минуле й майбутнє, за інші країни й народи, за біженців, які шукають притулку у твоєму місті, — і це правильна позиція, адже ти сам по собі є найвищою цінністю. Такий крайній і примітивний егоїзм виявився надзвичайно затребуваним у землі Саксонія-Ангальт. Чому?
Це — найбільш безбожна земля Німеччини
Якщо поглянути на карту релігійності сучасної Німеччини, то одразу впадає в очі, що колишня НДР нікуди не зникла. Її межі чітко окреслені кольором округів, де панує безбожжя. У решті Німеччини таких округів дуже мало. Натомість у колишній НДР — лише вони й є. Причому земля Саксонія-Ангальт вирізняється навіть на тлі інших земель колишньої НДР надзвичайно високим рівнем атеїзму. Це найбільш безбожна земля Німеччини. Люди, які заявили, що не вірять у Бога, становлять тут 85% населення. Протестанти — 10%, католики — 3%, мусульмани та представники інших релігій — 2%.
Звісно, це наслідок боротьби з релігією в соціалістичній Німеччині, а до того — спотворення лютеранства через співпрацю з нацистами. Можна назвати й інші чинники, що сформували ці 85%, але що з того? Важливим є сьогоднішній результат. Більшості жителів землі Саксонія-Ангальт і колишньої НДР загалом не притаманний моральний альтруїзм. Вони звикли жити для себе. І таку можливість їм відкривають як AfD, так і крайні «ліві».
Реклама:
Релігійна людина — це ліберал щодо себе і соціаліст щодо інших. Вона не дозволяє собі не працювати чи жити за чужий рахунок, вимагає від себе максимальної відповідальності й усвідомлює, що лише вона сама є ковалем власного щастя, дотримуючись давньої як світ максими: «хто не працює, той не їсть». Натомість іншим вона готова допомагати безкорисливо, надавати притулок, сплачувати соціальні податки, співчуваючи мігрантам, літнім людям, самотнім матерям та їхнім дітям, що не мають даху над головою. «Бо Я голодував був — і ви дали Мені їсти; прагнув — і ви напоїли Мене; був чужинцем — і ви прийняли Мене; був нагий — і ви зодягли Мене; був хворий — і ви відвідали Мене; у в'язниці був — і ви прийшли до Мене» [Мт. 25:35−36]. Саме це і є соціальна спрямованість.
У НДР не навчали такого соціалізму і, тим паче, не жили за такими принципами. У західній частині Німеччини, попри пережиті 12 років нацизму, сімейна мораль продовжувала відтворювати християнські чесноти й транслює їх і донині — як серед вірян, так і навіть серед невірян. Саме з цим пов'язана порівняно низька популярність егоїстичних екстремістських партій.
На землях колишньої НДР таку передачу досвіду й цінностей за 40 років було знищено як масове явище сімейної культури. І ось результат. Діти й онуки німців, які пережили і нацизм, і тоталітарний псевдосоціалізм, знову цілком вільно обирають егоїзм як політичну складову свого життя, відчиняючи тим самим навстіж двері новому тоталітаризму — байдуже, в якому вбранні, лівому чи правому, він постане. Обидва вони однаково шкідливі як для країни, так і для кожного з її громадян.
Результати земельних виборів у Саксонії-Ангальті змушують замислитися над багатьом, що сягає далеко за межі Німеччини.
Реклама:
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора
(0)Comments